Вуличне мистецтво та гімн України в Гамбурзі
Колонка Олександри: Як справи, Німеччина? Подорож у нове життя

Привіт! Мене звати Олександра. Мені 28 років, я – українка. Останні 10 років я жила, навчалась і працювала телеведучою у Києві. Проте війна змусила мене покинути це місто і переїхати в абсолютно нову для мене країну. Я живу в Німеччині від початку березня, відкриваю для себе її чудову культуру та знайомлюсь з новими місцями. Тож зараз хотіла би взяти вас із собою в цю подорож , як жителів Німеччини, так і моїх співвітчизників-українців, щоб описати, як я відчуваю цю країну. Про неї існує багато стереотипів. Але, все таки, для мене Німеччина – це не лише про пунктуальність, смачне пиво та сосиски. Щоб показати це, я помандрую до різних регіонів Німеччини і ділитимусь своїми відкриттями.
Гамбург зустрічає мене поганою погодою

Після мого початку в Німеччині в Північному Рейні-Вестфалії наступне, що я познайомлю, це Гамбург
Три дні в Гамбурзі пролетіли так стрімко, що тільки і встигаю збирати докупи обривки спогадів, які немовби рознесло-розвіяло навколо солоним морським вітром.
Отже, Гамбург. Великий мегаполіс з різкими формами модерної архітектури, тисячами каналів, гамірними (та іноді нахабними) чайками, мінливою погодою і людьми, що знають толк в веселощах. Гамбург зустрів мене не надто привітно – сіре, важке небо нависало над містом, було мокро та вітряно і покидати теплий вагон швидкісного поїзда аж ніяк не хотілось. Але я була налаштована оптимістично, адже правду каже давня приказка «Немає поганої погоди – є невідповідний одяг». І справді, плануючи мандрівку в це північне місто варто брати до уваги примхи місцевої погоди. Адже Гамбург знаходиться всього в годині їзди від Північного моря, яке зазвичай і посилає йому штормові вітри та рясні дощі.
Сучасні HafenCity та Elbphilharmonie

Одразу по приїзду, залишивши рюкзак у кімнаті готелю, я озброїлась великою парасолькою і вийшла на свою першу прогулянку Гамбургом. Погода все ще намагалась продемонструвати мені свій вередливий характер, проте мушу зазначити, що і дощ, і сіре похмуре небо , неймовірно личили Гамбургу, додавали якогось шарму його вулицям з численними мостами та червоно-коричневими цегляними будівлями. Перше, що мені хотілось побачити – відомий гамбурзький район Hafen City та сучасну Ельбську Філармонію – справжнє архітектурне диво, що вражає своєю формою та розмірами. Вона нагадала мені велику морську хвилю або ж айсберг і є, як на мене, справжнім уособленням геніальності та винахідливості людського розуму. До речі, пройти всередину та піднятись на оглядовий майданчик можна абсолютно безкоштовно. Відверто кажучи, вид на Ельбу та Гамбурзький порт вразив мене настільки, що я провела там не менше години, спостерігаючи за бурхливою рікою та численними баржами і кораблями.
Шпайхерштадт - від портового сховища до об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Моєю наступною зупинкою був «Speicherstadt» - ще один відомий район Гамбурга, дослівний переклад назви якого означає «Місто складів». Нехай ця назва вас не дивує – в минулому, цегляні будівлі цієї частини міста справді слугували складами у Гамбурзькому порту, а от зараз – це переважно туристична атракція і відома міська пам’ятка (яка, до речі, навіть занесена до Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО). Прогулюючись поміж каналами та масивними складськими будівлями і слухаючи крики чайок, я на мить уявила себе в галасливому порту і здається навіть відчула ту неповторну атмосферу, яка тут панувала близько 100 років тому. Ну а для більш глибокого розуміння ролі моря та морських промислів в розвитку Гамбурга – однозначно варто відвідати Міжнародний Морський Музей (до речі, один з найбільших у Європі).
Португальський квартал - Португалія в Гамбурзі

Гамбург – багатонаціональне місто. Саме портові міста століттями слугували головними центрами торгівлі і звісно ж, Гамбург не був винятком. На даний час у місті проживають громадяни багатьох країн, адаптуючи та інтегруючи свої культурні особливості. До прикладу, в Гамбурзі, можна відвідати Португальський Квартал, що заповнений автентичними ресторанами та кафе. Намагаючись сховатись від раптового дощу, я натрапила на одне з таких - Café Sul і не втрималась від замовлення своїх улюблених португальських тістечок - Pasteis de nata (найвідоміші португальські солодощі - тістечка з листкового тіста, наповнені заварним кремом). Скажу відверто, мене завжди захоплювали світові мегаполіси, в межах яких проживають різноманітні світові національності, формуючи унікальний і неповторний облік міста та зберігаючи при цьому свою власну ідентичність, мову, культуру. Так от, Гамбург – саме таке місто, відкрите та ліберальне.
Санкт-Паулі та Кароліненфіртель - квартали творчих сцен

Відвідуючи місто вперше, я завжди намагаюсь не надто довго затримуватись в популярних туристичних місцях (хоча це також дуже цікаво!), проте радше шукаю креативні райони, де можна побачити, як проводить час та розважається місцева молодь і відчути себе частинкою міста. Саме тому Sankt Pauli та Karolinenviertel – були важливим пунктом, в моєму списку місць, які я хотіла відвідати у Гамбурзі. Типові робітничі райони в минулому – зараз вони притягують креативну молодь, студентів та є своєрідним центром культури та мистецтва.
Sankt Pauli відомий своїми розвагами та кварталом червоних ліхтарів, нічне життя з вечірками, цілодобовими ресторанами та барами переважно зосереджується тут. Щодо Karolinenviertel – то це трендовий модний квартал, що здивував мене кількістю вінтажних магазинів (де можна оновити гардероб, не витративши всі заощадження J), маленьких ювелірних крамничок, локальних барів та кав’ярень. Karolinenviertel є справжнім міським островом стрит-арту, стіни багатьох будинків там прикрашають барвисті, красиві мурали та графіті, тож я провела в цьому районі не одну годину, дослідивши проте лише невелику його частину (здається це дуже вагома причина, щоб планувати наступну подорож в Гамбург J).
солідарності та допомоги

Перебуваючи в Гамбурзі, я не могла пропустити дуже важливу та цікаву подію - благодійний футбольний матч «All Stars for Ukraine», який проводився за підтримки Пакту Солідарності Майбутнього між Києвом та Гамбургом. Метою такого заходу було вираження солідарності з українським народом, а також збір коштів і необхідних речей, для українців, які постраждали від російської агресії. Величезна футбольна арена була практично заповнена людьми і я побачила там багатьох своїх співвітчизників. Але все таки більшість глядачів були саме німцями, що прийшли виразити солідарність та підтримати український народ. Захід розпочався з виконання Гімну України, це був дуже емоційний момент. Активна, насичена гра захоплювала глядачів, до того ж, в перерві між футбольними таймами відомий німецький співак Йоханнес Ордінг виконав декілька пісень, приємно здивувавши своїх фанатів. Поспішаючи на поїзд після закінчення матчу, мені щиро хотілось сказати «Дякую Гамбург»!
Kolumne auf Deutsch lesen
Hier finden Sie die Kolumne über meine Reise durch Deutschland auf Deutsch.